Освітні втрати на тимчасово окупованих територіях: складність та інструменти для подолання

В освітній системі України перебуває 3,8 мільйони учнів. З них – понад 360 тисяч учнів перебуває за кордоном, ще 42 тисячі учнів перебувають на тимчасово окупованих територіях та лишаються в українській системі освіти.

Такі дані під час цьогорічної «Серпневої» на арені «Зміст освіти» озвучила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, яка була модераторкою блоку про доступ до освіти на тимчасово окупованих територіях та за кордном.

Надія Кузмічова окреслила основні підходи до забезпечення освітою учнів.

Контекст освітніх втрат та освітніх розривів у світі асоціюється скоріше із пандемією 2020 року.

Нині багато країн вже вийшли з освітньої кризи. На жаль, Україна не мала такої розкоші: повномасштабна війна лише загостила проблему освітніх втрат. Особливо на тимчасово окупованих територіях. На цьому під час «Серпневої-2025» наголосила освітня експертка ГО DOCCU Ярослава Мозгова.

«Тема освітніх втрат і освітніх розривів на окупованих територіях ускладнюється ще двома факторами: відмінністю освітніх стандартів України і країни-агресорки та її ідеологічним впливом», – каже Ярослава Мозгова.

Найбільшого впливу зазнають мовно-літературна освітня галузь, адже є діти, які, перебуваючи в системі шкільної освіти, не мають доступу до української мови. Крім того, громадянська та історична галузь — де є масив викривлень, іншого трактування історичних подій, причинно-наслідкової компоненти російсько-української війни. І третій — географічний складник природничої освітньої галузі.

Рік тому ГО DOCCU у партнерстві з Plan International за підтримки Європейського Союзу почали напрацьовувати матеріали з подолання освітніх втрат для 5-9 класів з української мови, літератури, математики, історії, англійської мови і природничих наук. Наші розробники відійшли від концепції класу та спроби осягнути все, виокремивши ключові теми.

«Якщо дитина в 9 класі не розуміє, як працювати з дробами, вона не має повертатися до матеріалу 5 класу, вона отримує інструмент (робочий зошит або його фрагмент “Дроби”) і напрацьовує те, що їй потрібно», — пояснює експертка.

Із 5 до 9 клас до кожного з перелічених шести предметів експерти напрацювали по 12 зошитів на 24 уроки — усього 1728 готових рішень.

«Коли ми працювали з цими зошитами, ми завжди собі уявляли дитину, яка не має доступу до українського вчителя, або взагалі не має доступу до вчителя. І наша мета була – зробити матеріали для самоспрямованого навчання», — додає Ярослава Мозгова.

Крім того, за підтримки Finn Church Aid Ukraine та Education Cannot Wait «Освіта не може чекати» експерти-розробники перейшли до початкової ланки освіти з української мови, математики та «Я досліджую світ». По 64 уроки на кожен предмет.

«Так само не охоплюємо все, акцентуємо тільки на тому, що є підґрунтям для подальшого успішного опанування ключових тем і взагалі успішної реалізації себе в українській школі», — ділиться Ярослава.

В межах обох проектів сьогодні у громадах, наближених до зони військових дій, Зокрема Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Запорізької областей а також Одеської та Полтавської, де перебуває велика кількість внутрішньо переміщених осіб, сьогодні працюють освітні центри, які регулярно відвідує майже 5000 дітей, частина з яких надолужує разом з нами освітні втрати у супроводі менторів.

Озвучила наша експертка й майбутні можливі виклики - це залучення до навчання дітей - тих, хто перебуває в прифронтових громадах, у тимчасовій окупації, аби кожна українська дитина мала шанс на отримання якісної української освіти.