Відкрили нові грані себе, освоїли нові ролі, дали розвиток своїм талантам: як участь у проєкті MYRP вплинула на освітянок

У десяти громадах п’ятьох областей України функціонують безпечні освітні центри. У них проходять заняття з надолуження освітніх втрат, відбуваються позашкільні активності та літні табори. Функціонують вони в межах «Багаторічної програми стійкості». У фокусі — діти та підлітки. Втім, проєкт має свій вплив і на тих, хто його реалізовує. Тож сьогодні ми розкажемо історії трьох освітян з різних громад, яких змінив проєкт MYRP.

Тростянецька громада

Ярина Кравчило працює практичним психологом у Тростянецькому ліцеї. На час проєкту — координаторка цифрового освітнього центру (DLC).

Розповідає про те, чим саме наповнений простір. А це і надолуження освітніх втрат, психолог, тренер з англійської мови, гурток з вокалу, театральної майстерності, медіаграмотності і творчості. 

«Максимально ми залучили діток наших з громади. Працюємо більшість часу в укритті, бо тривоги не дають нам спокою. Заняття ми проводимо в ігровій формі, залучаємо також позашкільні заклади, з якими проводимо для дітей майстерки, екскурсії. Задіюємо дітей максимально після навчання, щоб вони могли надолужити те, що не встигли за певних обставин. І трішки підтримуємо психологічно, емоційно», — каже Ярина. 

За словами координаторки, робота проєкту безперечно має свої результати. Так, цьогорічні першокласники почали ще влітку відвідувати DLC. За три місяці літа діти, які ще не вміли ні рахувати, ні писати, не знали літер, першого вересня до школи пішли максимально підготовлені.

Координаторка каже, що це не просто активності поза навчанням, а дещо значно більше. 

«У нашому KOLO Club всі тренери відкриті до дітей, і вони це відчувають. Вони з радістю до нас ходять. А батьки запитують, коли можна. І коли повітряна тривога, для нас це не проблема: ми працюємо в укритті. Тут все у нас облаштовано», — ділиться Ярина і додає, що з цього проєкту учасники взяли максимум. 

«Все, що нам давали тренери під час навчання, ми використовуємо. Та ж робота психолога, психоеміційна підтримка. Так само наша тренерка використовує зошити з надолуження освітніх втрат. Це все нове, нам цікаве. Ми все беремо до уваги. Усі матеріали, що нас забезпечували знаннями, ми використовуємо у своїй роботі. І в подальшому маємо намір застосовувати. Цього залишати ніхто не буде, ми дуже зацікавлені в таких заходах».

Щодо особистих результатів, Ярина Кравчило зізнається, з проєктом MYRP вона вперше спробувала себе у керівній ролі.

«Керувати — це нелегко. І така відповідальність, правильно облаштувати умови для праці, для тренерів і для дітей, для їхньої безпеки. Мені подобається. Я навчилася. І по колегах, з якими тісно співпрацюємо, бачу, що вони мають бажання працювати так надалі. Це більша практика з дітьми, більш пряме живе спілкування». 

Пришибська громада

Так само в ролі координаторки DLC була Оксана Івахненко — вчителька історії та соціальний педагог Пришибського ліцею. Розповідає, що ліцей один на всю громаду. В закладі навчається близько 200 учнів. Серед них є діти, які проживають доволі віддалено: автобуси звозять дітей на навчання і повертають їх назад. Деякі учні долають до 40 кілометрів щоденно.

«Дуже приємно було, що громади мали пройти відбір і наша громада була відібрана для участі в цьому проєкті. Це такий цікавий досвід, він сприяє згуртуванню і учнівського колективу, і взаємодії з різними підрозділами громади: ми залучали до роботи з дітьми не тільки педагогічних працівників, але й працівників закладів культури. Крім того, оскільки діти проживають у сільській місцевості, ми використовували цей проєкт не тільки для того, щоб в самому закладі проводити активності, але у нас була ще й можливість робити виїзні заходи: екскурсії, зустрічі — те, що дітям було особливо цікаво», — каже Оксана Івахненко. 

Координаторка розповідає, що в межах роботи інтегрувала у проєкт напрями роботи, над якими працювала раніше. Зокрема, як в учителя історії, її робота з дітьми була пов’язана зі шкільним історичним музеєм. Також частина активностей була пов'язана із дослідницькою діяльністю. 

«Як на мене, діяльність і участь у активностях була корисною для всіх, без винятку дітей. Але найбільшу користь, мабуть, вона надає тим дітям, які найбільше потребують підтримки. Діти, які виховуються у багатодітних сім'ях, внутрішньо переміщені особи. Я бачу, що саме ці діти не пропускали жодної активності з першого дня, коли ми відкрилися, і продовжують брати участь в активностях, які ми проводимо. Вони відкривають в собі якісь нові грані, розкриваються їхні здібності, які, можливо, вони б хотіли розвивати, але не мали можливості. І саме проєкт надав їм таку можливість», — ділиться Оксана Івахненко. 

І, звісно, сама вчителька підкреслює й особистий розвиток в межах проєкту. Зокрема, під час навчань, проведених у межах MYRP.

«Cаме завдяки цьому проєкту я відкрила для себе те, що надання психологічної підтримки – це не просто окремі якісь заняття, окремі активності, а це може бути інтегровано у будь-який урок, у будь-яке заняття. Тобто елементи психологічної підтримки присутні на будь-якому етапі нашої діяльності», — підкреслює Оксана Івахненко.

Гребінківська громада

Проявити свою творчість: саме таку можливість надав проєкт MYRP вчительці інформатики Тетяні Бунько. У DLC вона стала керівником гуртка з творчості.

«За покликом серця я художник. Я дуже рада, що з'явився такий проєкт, де я могла би себе проявити. Бо мені не вистачає творчості, роботи з дітьми. Запропонувала це моя колега, тому що вона знає, що я можу і малювати, і ліпити, і клеїти, і будь-що робити. Я спробувала, в мене вийшло», — каже Тетяна Бунько.

Вчителька додає, що мала все необхідне, аби проявити свою творчість сповна: все для ліплення, аплікацій, малювання чи ж створення браслетиків. Це дозволило ретельно планувати свою роботу та зацікавити учнів. А у творчому процесі діти неабияк розкриваються.

«Діти для мене всі однакові. Я знаю, що в кожного з них є талант. Можливо, через події в країні вони більше замкнуті. Коли вони малюють, коли вони щось створюють і в них це виходить, вони відкриваються взагалі з іншого боку. В них сяють очі, вони щасливі, вони вихваляються тим, що зробили один перед одним. І дуже приємно спостерігати за тим, як у них все вдається», — каже Тетяна і підсумовує: «Для мене головний висновок — треба пробувати себе в усьому, треба вірити в такі проєкти, тому що можна показати свої сили, можна відкрити себе з іншого боку, проявити свої вміння. Те, що я не тільки можу з клавіатурою дружити, а й можу зробити щось гарне і можу цьому навчити». 

Безпечні освітні центри створені і функціонують, заняття з подолання освітніх втрат, позашкільні активності та літні табори проводяться у рамках проєкту «Багаторічна програма стійкості», який реалізовує ГО «DOCCU» у консорціумі на чолі з міжнародною неурядовою організацією «Finn Church Aid Ukraine».

Ініціатива впроваджується у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP) та фінансується «Education Cannot Wait», глобальним фондом ООН, що підтримує розвиток освіти в надзвичайних ситуаціях і тривалих кризах. MYRP в Україні впроваджується за підтримки Міністерство освіти і науки України.

Щоб переглянути фотогалерею, натисніть на фото.