«Майбутнє села – за підлітками». Як на Харківщині змінюють уявлення школярів про професії
Побачити, як під класичну музику на сучасній фермі доять корів, приміряти одяг рятувальника чи зробити перший у житті укол на медичному манекені – для школярів Наталинської громади на Харківщині це не просто пізнавальні поїздки, а частина продуманої системи вибору майбутнього фаху.
Тут переконані: щоби підлітки прагнули жити і працювати в рідній громаді, їм потрібно показати місцеві підприємства зсередини, розвіяти стереотипи про «важку та брудну» працю, дати змогу «доторкнутися» до різноманітних професій – і у такий спосіб допомогти знайти своє покликання.
«Профорієнтація завжди була серед напрямів роботи наших шкіл. Але під час віддаленого навчання вона мимоволі відійшла на другий план, адже ключовим завданням було забезпечити базовий освітній процес. Долучення до проєкту пілотування системи профорієнтації в межах проєкту DECIDE допомогло нам подивитися на це питання по-новому. Ми провели розширене опитування, чітко визначили свої сильні та слабкі сторони і змогли скоординувати роботу так, щоб вона стала дійсно системною», – зазначає Оксана Руденко, начальниця відділу освіти та кар’єрна координаторка Наталинської громади.
Освітяни наголошують: системне консультування необхідне громаді, аби руйнувати застарілі уявлення про обмежений вибір професій у сільській місцевості та зберігати кадровий потенціал вдома.
«У багатьох дітей є сталі стереотипи, що у сільській громаді після школи можна стати лише продавцем, лікарем, учителем чи піти в нафтогазову сферу. Багато хто навіть не підозрює, які підприємства працюють поряд і що не обов’язково їхати десь далеко, аби мати гідну роботу й зарплату. Це важливо для розвитку самих підлітків і для потенціалу громади – щоб фахівці не виїжджали, а вчилися, поверталися і працювали на благо рідного краю, поруч із родиною», – підкреслює Оксана Руденко.
Що таке курс «Професії» та як працює система кар’єрного дорадництва
Оновлена система профорієнтації в громадах ґрунтується на кількох взаємопов’язаних складових: співпраці освіти, місцевої влади та бізнесу; роботі кар’єрних координаторів і кар’єрних освітніх радників; практичному курсі «Професії» для учнів 8–9 класів, адаптованому до системи освіти України на основі матеріалів Цюріхського педагогічного університету; а також профорієнтаційних екскурсіях на підприємства, до закладів професійної освіти та інших організацій, де підлітки можуть безпосередньо познайомитися зі світом професій.
Такий підхід упроваджується в межах національного пілотування системи професійної орієнтації дітей та підлітків, яке реалізує Швейцарсько-український проєкт DECIDE у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
Курс «Професії» зміщує фокус із традиційних лекцій на інтерактивні заняття, психологічні вправи, самопізнання та розбудову м’яких навичок. Він допомагає підліткам дослідити власні схильності, зрозуміти потреби ринку праці та сформувати освітню траєкторію. На шкільному рівні із дітьми працюють кар’єрні радники – педагоги, які пройшли спеціальне навчання та допомагають школярам розібратися у світі сучасних спеціальностей.
«Для нас курс «Професії» став готовим і дуже зручним інструментом із чітким посібником та методичними розробками. У посібнику багато психологічних вправ, які допомагають дитині розкритися, замислитися над власними прагненнями та не боятися ставити запитання. Водночас основне завдання кар’єрного радника – вийти з ролі вчителя чи адміністратора і стати для дітей рівним партнером», – розповідає Єлізавета Конарєва, заступниця директора з навчально-виховної роботи Наталинського ліцею, кар’єрна радниця.
Вхідне опитування показало типовий для багатьох громад розрив між уявленнями підлітків, бажанням батьків і реальними потребами місцевої економіки.
«Підлітки переважно мріють про IT-сферу, гнучкий графік і високі зарплати, батьки орієнтуються на вищу освіту та керівні посади, тоді як громада потребує фахівців у галузі агросектору, переробної промисловості, нафтогазової сфери, медицини та освіти», – підкреслює Оксана Руденко.
Практика, що змінює світогляд
Тож освітяни зробили ставку на практичний досвід. Учні вже відвідали низку місцевих підприємств, установ та закладів освіти – від агрокомплексів до пожежної частини й медичного коледжу.
«У нас є де розвернутися: у громаді працюють аграрний сектор, лісове господарство, нафтогазова галузь, сироварня, ягідні господарства, овочева фабрика, пожежна охорона», – зазначає Оксана Руденко.
Так, під час візиту до ПАОП «Промінь» школярі побачили реальні процеси догляду за тваринами та сучасне обладнання. Для багатьох це стало відкриттям, яке змусило замислитися про майбутній фах.
«Це була одна з найяскравіших поїздок, адже діти змогли побувати на реальному виробництві, побачити, як піклуються про тварин, як влаштований процес доїння. Після цього дехто зі школярів навіть зізнався, що всерйоз розглядає спеціальність зоолога. А під час візиту до Берестинського фахового медичного коледжу, що розташований у сусідній громаді, учні мали змогу самостійно зробити укол на манекені. Хтось захопився, а хтось зрозумів, що це не його – і це теж дуже цінний досвід», – каже Єлізавета Конарєва.
Практичні екскурсії розширюють уявлення не лише про конкретні спеціальності, а і про цілі галузі. На приватному підприємстві «Юкон Агро», де переробляють соняшник та ріпак, підлітки побачили сучасні машини й дізналися про безвідходне виробництво.
«На підприємстві фахівці ділилися власними історіями успіху, що допомогло дітям розвіяти чимало міфів про те, якими знаннями й навичками слід володіти, щоб стати затребуваними спеціалістами. А в пожежній частині найбільше захоплення викликала можливість приміряти захисний костюм і посидіти в автомобілі», – додає Лілія Немировська, заступниця директора з навчально-виховної роботи Петрівської гімназії, кар’єрна радниця.
Не менш пізнавальною була й поїздка до лісового господарства.
«Наші діти побували в теплицях, де вирощують саджанці. Вони дізналися, як різні породи виконують свою місію, наприклад, утримують вологу біля водойм. Виявилося, що лісництво – це не тільки робота лісничого, а й великий комплекс інших важливих спеціальностей», – ділиться Світлана Дзех, директорка Петрівської гімназії.
Окрім усього, екскурсії на підприємства допомогли подолати застарілі стереотипи про те, що робота на землі чи у виробничому секторі – це лише важка ручна праця.
«Під час візиту на аграрне підприємство школярі очікували побачити складні і брудні умови, а побачили сучасні технології та фахівця в легкому й охайному одязі, який керує процесами, натискаючи кнопки. Коли дізналися про рівень заробітної плати, можливість стажування за кордоном та обсяги автоматизації, це їх надзвичайно мотивувало. Фахівець на місці може розповісти значно більше, ніж будь-яка брошура чи відеоролик», – підкреслює Світлана Дзех.
Гнучкість, робота з батьками та допомога психологів
Системна профорієнтація в Наталинській громаді охоплює не лише школярів, а і їхніх батьків, які не завжди володіють повною інформацією про потенціал місцевого бізнесу. Освітяни залучають до цієї роботи психологічну службу та фахівців Центру професійного розвитку педагогічних працівників.
«Ми залучили психологів наших закладів та Центру професійного розвитку, які розробили спеціальне анкетування для визначення нахилів і здібностей кожної дитини. Далі ми працюємо безпосередньо за запитом школярів. Вкрай важливо розширювати світогляд дітей, показувати їм, що на території громади є підприємства, де можна мати гідну зарплату, працювати поруч із родиною і не їхати за кордон чи у великі міста. Керівництво громади повністю підтримує нашу роботу: якщо потрібно вийти на зв’язок із керівництвом великих підприємств, голова громади особисто долучається і допомагає домовитися», – наголошує Оксана Руденко.
Робота з родинами здійснюється під час батьківських зборів та спільних заходів. Освітяни пояснюють, що правильно обрана професія має приносити дитині не лише фінансовий прибуток, а й емоційне задоволення. Деякі батьки, усвідомлюючи важливість профорієнтації, запрошують школярів на свої робочі місця на підприємства, де працюють.
Позитивний досвід школярів швидко поширюється завдяки «сарафанному радіо», залучаючи до профорієнтаційних активностей усе більше учнів та батьків.
Освітня траєкторія та майбутнє громади
Особливого значення профорієнтація набуває в контексті реформи старшої профільної школи. У Наталинській громаді функціонує три гімназії та один ліцей. Головне завдання, за словами освітян і керівництва громади, – створити такі умови, щоб освітня траєкторія «садочок – гімназія – ліцей – здобуття фаху» логічно завершувалася поверненням молоді до рідного села.
«Проєкт з’явився дуже вчасно, адже саме під час війни важливо повернути дітей до розбудови своєї малої батьківщини. Школярі мають бачити перспективи й майбутнє свого села, у якому їм хочеться залишитися працювати й виховувати власних дітей. Підлітки щиро хочуть їхати, дивитися і навчатися – і це не може не тішити», – зазначає Олена Гаврилова, директорка Наталинського ліцею.
Великі сподівання освітяни покладають і на відновлення повноцінного очного навчання. У громаді триває будівництво сучасного укриття. Це дасть змогу вийти зі змішаного формату та ліквідувати освітні прогалини, що виникли під час дистанційного навчання.
У громаді вже розпланували роботу, щоби надолужити все заплановане та залучити нові паралелі школярів.
«У новому навчальному році ми продовжуємо все, що не встигли реалізувати. Тепер ставимо чіткіші рамки та терміни, налагоджуємо й розвиваємо розпочате. Діти ростуть: торішні семикласники перейшли до восьмого класу й долучилися до курсу «Професії», а девʼятикласники продовжують навчатися та відкривати для себе нові спеціальності», – підсумовує Оксана Руденко.
Головне прагнення освітян Наталиного – виховати свідоме покоління, яке бачить свій успіх на власній землі.
«Ми хочемо донести дітям: не треба «їхати в Лас-Вегас» – можна залишатися у своєму маленькому Наталиному й робити з нього перспективне, успішне село, де дбають про людей. На одній з екскурсій діти запитали керівника підприємства, чи візьме він їх на роботу після навчання, і він відповів: «Якщо ти хочеш працювати, ми обов’язково зробимо це разом». Такі прості й щирі слова дають величезний поштовх для розвитку дитини. Ми маємо гарну матеріальну базу, підтримку керівництва громади та амбітних молодих педагогів. Разом ми сформуємо освітній шлях, який дасть вагомий результат для майбутнього Наталинщини», – переконана Олена Гаврилова.
Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.