Попри війну та руйнування: відбулося громадське обговорення впровадження реформи старшої школи на Херсонщині

13 листопада відбулося громадське обговорення впровадження реформи старшої школи для громад Херсонської області. Захід організований Міністерством освіти і науки України спільно зі Швейцарсько-українським Проєктом DECIDE та місцевими органами самоврядування. Херсонщина стала завершальним регіоном циклу заходів, що охопив 1304 громади та понад 3200 учасників по всій Україні.

Херсонщина готується до впровадження реформи старшої школи в умовах активних бойових дій та системного руйнування освітньої інфраструктури. Робота зі створення мережі профільної середньої освіти в області розпочалася у 2024 році — попри постійні обстріли й окупацію частини території.

Наразі 17 територіальних громад області є деокупованими і 6 з них визначені як такі, що мають високий рівень ризику. Це дає змогу організовувати освітній процес за змішаною моделлю, тоді як усі інші громади мають непереборний ризик, що робить можливим лише дистанційне навчання.

Руйнування освітньої інфраструктури на Херсонщині є одним із наймасштабніших в Україні. Лише за останні 10 місяців пошкоджено або зруйновано 19 закладів освіти, і ця статистика постійно змінюється. Загалом зруйновано 80 закладів освіти та 31 пошкоджено, а 44 відносно вцілілі заклади переважно пограбовані, що суттєво ускладнює не лише організацію навчання, а й можливість забезпечення матеріально-технічних умов, необхідних для старшої профільної школи.

Ще одним критичним викликом є динамічне скорочення учнів. На сьогодні у школах регіону області офіційно обліковується 17 600 учнів, з яких понад 8 000 перебувають за кордоном, близько 3 000 — навчаються в інших областях, ще частина — залишається на тимчасово окупованих територіях. На деокупованих територіях постійно проживає лише 3 340 дітей, що суттєво впливає на прогнозування мережі закладів профільної освіти.

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко наголосив, що основою ухвалення рішень про трансформацію освітньої мережі мають бути інтереси дитини та довгостроковість освітніх результатів:

«Коли ми говоримо про запуск нових ліцеїв, то насамперед повинні думати про те, що кожна дитина заслуговує на повноцінну освіту. Херсонщина втратила багато — землю, інфраструктуру, майно — і єдине, що залишається нашим найбільшим потенціалом, це діти. Яким буде майбутнє області, залежить від учителів і тих рішень, які ми ухвалимо сьогодні. Наше завдання — сформувати таку мережу, яка дасть дітям конкурентні знання, а педагогам — можливість розвиватися разом з реформою».

Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова підкреслила, що реформа не може бути поставлена на паузу, навіть за умови дистанційного навчання:

«Ми говоримо не лише про майбутню фізичну мережу ліцеїв, а й про ті принципи, які вже сьогодні можуть працювати у віртуальній мережі Херсонщини. Це прагнення давати учнівству ґрунтовні знання та вміння, дослухатися до їхніх виборів і навчати насамперед для життя, а не для іспитів. Освітні реформи не можуть бути поставлені на паузу, тому що це мільйони дитячих доль. Наше спільне завдання — забезпечити дітям якісну старшу школу, - незалежно від обставин».

Менеджерка Проєкту DECIDE Валентина Полторак розповіла про стратегічне бачення реформи:

«Реформа — це тривалий і масштабний процес, який стосується більшості громадян нашої країни й потребує залучення всіх — державної влади, громад, освітян, учнів та батьків.

Проєкт Стратегії реформи передбачає, що всі етапи будуть реалізовані до 2033 року, а вже у 2034-му ми зможемо оцінити її результати. Ми продовжуємо працювати з громадами і надаємо їм комплексну експертну підтримку. Наші експерти провели вже понад 360 виїзних зустрічей та онлайн консультацій на запит громад, щоб рішення щодо формування мережі ліцеїв ухвалювалися виважено, стратегічно та з урахуванням реальної ситуації особливо у регіонах, які зазнають впливу війни. Для нас важливо, щоб всі громади   могли висловити свою думку щодо впровадження реформи».

Начальниця управління освіти і науки Херсонської ОДА Олена Данилова зазначила, що попри обставини, робота над перспективною мережею закладів триває:

«З 2024 року ми створюємо мережу на основі демографічних, інфраструктурних та безпекових даних, які постійно змінюються. На прикладі шести громад, які мають високий ступінь ризику системної освіти, але на території яких можливо розвивати нові рішення, ми підтримуємо процес профілізації. Зокрема, у Великоолександрівській громаді, де є 10 закладів освіти, уже створені ліцей і гімназія, вісім гімназій з початковою школою та одна окрема початкова школа. Там будуються три підземні школи, облаштовано два освітні центри, громада отримує автобуси, три з них зараз на етапі закупівель. Це доводить, що навіть за теперішніх умов розвиток можливий, хоча безпекова ситуація обмежує участь у грантах та субвенціях через близькість бойової лінії. Ми продовжимо формувати мережу, виходячи з актуальних реалій, і віримо, що після перемоги та повернення дітей зможемо збудувати найефективнішу систему освіти. Найголовніше нам продовжувати вірити, що ми дочекаємося мирного неба, ми дочекаємося наших дітей додому, і вже з цими сталими показниками нашого мирного життя вже будемо будувати, звичайно, найефективнішу мережу».

Учасники обговорення погодилися, що попри надзвичайні умови, Херсонщина продовжує вибудовувати майбутню мережу старшої профільної школи, залишаючи пріоритетом інтереси та можливості українських дітей.

Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.

Щоб переглянути фотогалерею, натисніть на фото.