top of page

Як працюють перші пілотні 10-ті класи на прикордонній Сумщині. Частина 2

12 хвилин тому
Читати 3 хв
«Пілотування реформи СПШ на Сумщині: кейс Тростянецької громади»

Як працюють перші пілотні 10-ті класи на прикордонній Сумщині під час повітряних тривог, де створюють сучасні лабораторні простори та чому експертна аналітика допомагає громадам уникати помилок при формуванні мережі ліцеїв, розповідає директорка Департаменту освіти і науки Сумської ОВА Вікторія Гробова.


Ключові цифри:


  • 3 – стільки пілотних ліцеїв області (у Сумах, Недригайлові та Кролевці) апробують нову модель 10-го класу.

  • 27 – громад Сумщини готують кар’єрних освітніх радників для учнів 7–9 класів разом із DECIDE.

  • Від 3-х до 1-го – за підсумками експертного аналізу Тростянецька громада переглянула перспективну модель ліцеїв.


Пілотні 10-ті класи, STEM в укриттях і гнучкий розклад


Апробація нової моделі 10-го класу у Сумському ліцеї № 9, Недригайлівському та Кролевецькому академічних ліцеях дозволяє на практиці відпрацювати ідеї Нової української школи. Старшокласники отримали можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії та обирати профільні предмети. Головним викликом стало облаштування повноцінних STEM-лабораторій безпосередньо в укриттях. Школи прагнуть забезпечити високу якість точних і природничих наук попри безпекові обмеження, тому учні опановують штучний інтелект та 3D-моделювання у захищених просторах.


Постійні повітряні тривоги вимагають від педагогів гнучкості: розклад адаптується через модульні графіки, блочне викладання та асинхронні завдання, а освітній процес оперативно продовжується у сховищах. Досвід показує, що воєнні виклики не скасовують профільність, а лише змушують шукати технологічні управлінські рішення.


Профорієнтація та синергія з вишами й коледжами


Для індустріального відновлення регіону критично важливо готувати технічних фахівців різних напрямків. Тому профорієнтація має стартувати задовго до 10-го класу. Саме тому у 27 громадах області спільно з проєктом DECIDE впроваджується інститут кар’єрних радників для учнів 7-9 класів. Відтак підлітки обиратимуть профіль усвідомлено.


Водночас область розбудовує мережеву взаємодію із закладами вищої та фахової передвищої освіти. Невеликі громади не можуть закуповувати дороге лабораторне обладнання, тож ліцеї об'єднуються з коледжами та університетами. Зокрема, до викладання спецкурсів у Сумському ліцеї № 9 вже залучені викладачі СумДУ. Це дозволяє старшокласникам користуватися професійними лабораторіями та створює місток між шкільною та вищою освітою.


Важливо: Штучної конкуренції між ланками за випускника 9 класу бути не повинно – має бути синергія. Мережева форма дозволяє учням ліцеїв користуватися сучасними лабораторіями коледжів та університетів без зайвого дублювання витрат.


Нові кадри, цифрові інструменти і перехід від «учителя» до «тьютора»


Кадрове забезпечення – один з найгостріших викликів реформи у прикордонному регіоні. Вибір учнями профільних і вибіркових курсів вимагає залучення викладачів, здатних працювати в мобільних групах, використовувати цифрові інструменти та інтегрувати практику. 


Саме тому область розбудовує мережеву взаємодію не лише для учнів, а й для педагогів. До освітнього процесу залучають викладачів університетів і коледжів, а також – ресурси інститутів післядипломної освіти.


Кардинально змінюється роль самого педагога. У новій профільній школі вчитель перестає бути транслятором знань із підручника, а допомагає учням орієнтуватися в їхніх сильних сторонах та свідомо обирати свій шлях. Його завдання – допомогти підлітку розібратися у власних здібностях, зорієнтуватися серед модулів і побудувати індивідуальну освітню траєкторію.  


Аналітика проти ілюзій: кейс Тростянецької громади та діалог із батьками


Експертна підтримка міжнародних партнерів допомагає очільникам громад ухвалювати рішення на основі демографічних даних, а не інтуїції. Яскравим прикладом є робота у прифронтовому Тростянці. За підтримки швейцарсько-українського Проєкту DECIDE місцева влада проаналізувала мережу та відкоригувала попередні плани. Замість початкових планів створити три ліцеї вирішили сформувати один потужний заклад із перехідним етапом. А також – налагодити міжмуніципальне партнерство із сусідньою Боромлянською громадою.


Усі зміни проходять через відкритий діалог із батьками. Головний аргумент влади – реформа старшої школи спрямована не на скорочення закладів, а на створення безпечних і якісних умов. Саме так дітям можна відкрити шлях до омріяних ними університетів і свідомо будувати своє життя.


Досвід Тростянецької громади показує: головна мета реформи – не формальне скорочення, а пошук стійкої моделі заради майбутнього дітей.


Головним пріоритетом Департаменту на шляху до 2027 року залишається розбудова не просто паперової карти ліцеїв, а цілісної, гнучкої, безпечної та спроможної мережі профільної освіти по всій Сумщині.


Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.



Останні публікації

bottom of page