top of page

Старша профільна школа: 4 тези й що про них кажуть факти

5 хвилин тому
Читати 5 хв
«Старша профільна школа: 4 тези, які варто розібрати»

2026/2027 навчальний рік став пілотним етапом перед національним впровадженням профільної середньої освіти (старшої профільної школи). Для одних громад цей період буде підсумком багаторічної системної підготовки, для інших – часом , коли рішення вже не можна відкладати на потім.


І що ближче ми підходимо до 1 вересня 2027 року, то більше виникає питань, суперечок, непорозумінь і критики. Це природний процес для будь-якої масштабної реформи. Проте зараз у дискусіях дедалі частіше з’являються не лише конструктивні питання, а й відверті міфи та свідомі маніпуляції.


Коли до національного старту залишається зовсім трохи, а управлінські рішення набувають особливої ваги, критично важливо навчитися їх розрізняти, аби зберігати холодний розум та раціональний підхід.


У чому ж різниця?


  • Міф зазвичай народжується без злого наміру. Це спрощене або викривлене уявлення про реформу, яке формується через складність теми, брак часу чи недостовірну інформацію. Коли немає сил занурюватися в деталі, ми часто сприймаємо процеси через прості і знайомі образи або через думку інших людей.

  • Маніпуляція, навпаки, створюється свідомо та із конкретною метою: вплинути на рішення, мобілізувати спротив, отримати політичні чи управлінські вигоди або просто зберегти звичний лад. Її головні інструменти – не факти й цифри, а емоції, тривога та страхи.


Хоча міф та маніпуляція є різними явищами, на практиці вони часто діють у тандемі: міф стає підґрунтям для маніпуляції, а вона, своєю чергою, закріплює його в суспільстві. Розберімо чотири ключові наративи, якими сьогодні найбільше спекулюють.


Теза 1. «Реформа не на часі, її треба відтермінувати»


Це, мабуть, найпопулярніша теза в будь-яких обговореннях. Проте старша профільна школа – це не нова реформа, поспіхом вигадана під час широкомасштабної війни. Вона є логічним продовженням та завершальним етапом реформи «Нова українська школа».


Законодавчі норми (не менше двох класів і трьох профілів навчання на рівні профільної освіти) Парламент затвердив ще у 2021 році. А вже 1 вересня 2027 року за цими правилами мають розпочати навчання в 10 класі діти, які з 2018 року навчаються за новими стандартами НУШ. Тож будьмо чесними: чи не означає аргумент «не на часі» інше: необхідні комунікація, планування та рішення не відбулися вчасно?


Відмовитися від змін і відкласти все «на потім» – найпростіший вихід. Проте, що саме означає відтермінувати реформу і які наслідки матиме таке рішення? Відтермінування реформи означає не лише перенесення строків її впровадження. Фактично це означає ігнорування тих проблем, на розвʼязання яких вона спрямована:


1. Суттєві територіальні відмінності в доступі до якісної освіти між міською та сільською місцевістю. Це підтверджують результати моніторингових досліджень, а також результати ЗНО та НМТ.


Так, у 2021 році пороговий бал ЗНО з математики (яка не була обов’язковою для складання, відтак її обрання на іспит було свідомим кроком, пов’язаним із необхідністю складання цього предмета для вступу до ЗВО) не подолали 20 % випускників у міській місцевості та 40 % – у сільській. Така різниця свідчить не про відмінності в потенціалі учнів, а про нерівність доступу до освітніх можливостей, кадрового забезпечення та навчального середовища.


2. У сільській місцевості близько 20 % учителів змушені викладати три й більше предметів (у містах таких лише 6 %). Така модель дає змогу зберігати мережу за невеликої кількості учнів, однак має свої наслідки: обмежує можливості для спеціалізації вчителів, збільшує професійне навантаження та ускладнює організацію поглибленого вивчення окремих предметів.


Натомість більша кількість учнів і паралельних класів у ліцеї створює більше можливостей і для вчителів, і для учнів: педагогам легше сформувати повне навантаження відповідно до своєї спеціалізації, а учням – отримати доступ до ширшого вибору профілів, навчальних предметів і курсів, зокрема й можливостей для їх поглибленого вивчення.


3. Ілюзія вибору. Нині майже 70 % старшокласників навчаються в класах гуманітарного профілю. Частково це пояснюється тим, що такий формат простіше забезпечити організаційно та ресурсно порівняно з природничими або технологічними спрямуваннями, які потребують відповідного кадрового забезпечення та матеріально-технічної бази. Як наслідок, вибір профілю часто визначається не освітніми інтересами учня, а можливостями конкретного закладу.


4. Шалене перевантаження. Сьогодні підлітки в старших класах одночасно опановують 14–16 предметів. Вони фізично виснажені, особливо в умовах війни. Реформа ж пропонує скоротити кількість предметів, але за рахунок цього поглибити вивчення обраних напрямів. Такий підхід має посилити зв’язок між навчанням у школі та подальшою освітньою траєкторією учня, а також зменшити потребу компенсувати нестачу підготовки з репетиторами.


5. Демографічна криза. За інформацією МОН станом на червень 2026 року,  53 % українських шкіл мали лише по одному 10 та 11 класу. А за прогнозами МОН, до 2033–2036 років кількість старшокласників (навіть без урахування міграції) зменшиться ще на понад 20 %. Саме тому під час ухвалення рішень важливо розглядати спроможність ліцею функціонувати не рік чи два, а в довгостроковій перспективі. Такий підхід створює передумови для більш раціонального інвестування в матеріально-технічну базу, кадровий розвиток і освітнє середовище.


Війна в Україні триває вже 12 років, і її тривалість залишається невизначеною. Якщо керуватися логікою відкладання змін до «кращих часів», жодна трансформація в країні за цей період була б просто неможливою. Чи може країна дозволити собі залишати ці виклики без системної відповіді? Вочевидь, ні.


Теза 2. «Рішення «згори» відірвані від ситуації в громадах»


Часто здається, що міністерство нав’язує жорсткі, нереалістичні правила. Але насправді державна політика дає лише загальну рамку для планування. Єдиними мінімальними вимогами є:



Найбільш оптимальною моделлю є повністю відокремлений від початкової та базової середньої школи академічний ліцей. Оскільки створює окреме освітнє середовище для підлітків та дає змогу педагогічним працівникам системно застосовувати методики навчання старшокласників. Що більша кількість учнів – то більше можливостей ліцей може запропонувати учням та вчителям.


Проте чи всі громади можуть застосувати ідеальний варіант на своїй території? Ні, і це об’єктивно з огляду на відмінність умов. Законодавство дозволяє ліцеям мати у своїй структурі гімназію, а як виняток – початкову школу. І саме громада визначає, якою буде структура ліцею.


Кількість учнів у старших класах так само розраховується громадою, зокрема з огляду на те, чи зможе ліцей через три/шість років мати два класи по кількості учнів та чи вистачить громаді бюджету для того, щоб фінансувати функціонування ліцею з малою кількістю учнів.


Теза 3. «Громади не готові до впровадження реформи»


За інформацією МОН, 82 % територіальних громад уже ухвалили рішення щодо формування мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти. Відповідно, лише 18 % громад ще  перебувають у процесі розроблення або ухвалення рішення. 


Тож дані свідчать про інше: процес формування мережі вже перебуває на завершальній стадії.


Теза 4. «Реформа призведе до закриття шкіл у селах та забере доступ до освіти»


Реформа не має на меті закривати школи. Початкова та базова середня освіта залишаються максимально наближеними до місця проживання дитини, що відповідає принципу доступності освіти.


Водночас не кожна школа, зокрема в сільській місцевості, може забезпечити профільного та поглибленого навчання на тому рівні, якого вимагає сучасний світ.


Для підлітківа із сільської місцевості старша профільна школа може стати можливістю, яка дасть змогу конкурувати з однолітками із міст та забезпечить більше шансів на успішну самореалізацію.


Адже укрупнення та формування мережі ліцеїв дасть змогу концентрувати ресурси – кадрові, матеріально-технічні,  та фінансові тощо. А більші за чисельністю учнівські колективи створюватимуть умови для взаємодії, конкуренції, проєктного навчання, умови, які зацікавлюватимуть та заохочуватимуть до навчання, розвиватимуть як академічні, так і соціальні навички.


Питання полягає лише в тому, що ми вкладаємо в розуміння освіти і які пріоритети визначаємо. Чи для нас головне наявність школи поблизу, яка, на жаль, не гарантує якісної освітньої послуги, чи якісна освітня послуга, що може надаватися в іншому, інколи більш віддаленому закладі освіти.


Зрештою, кожен визначає для себе сам, де межа між фактами, міфами та маніпуляціями. Наведені вище приклади відображають ті наративи, які найчастіше супроводжують дискусію щодо реформи старшої профільної школи.


Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.



Останні публікації

bottom of page