Профорієнтація в дії. Як Івано-Франківська громада виховує фахівців, які хочуть працювати вдома
Уявіть дев'ятикласника, який упевнено заявляє, що мріє про кар'єру в IT лише тому, що чув про високі зарплати у цій сфері.
А тепер уявіть того самого хлопця всього за годину: він виходить із сучасної ветеринарної клініки, де під наглядом лікаря власноруч зробив перше у своєму житті УЗД собаці, й захоплено каже: «Я передумав, буду ветеринаром!». Або – його однокласників, які зазвичай нудьгують на уроках, а тут готові наввипередки крутити кермо справжнього тролейбуса в депо чи вперше в житті сісти за швейну машинку.
Ера сухої теорії про вибір майбутнього фаху минула. Підліткам потрібен живий досвід, можливість доторкнутися до інструментів, приладів, обладнання і самому відчути ритм виробництва. Розуміючи це, Івано-Франківська громада повністю переосмислила філософію профорієнтації. У цьому процесі громаді допомагає Швейцарсько-український проєкт DECIDE.
«Разом ми розбудовуємо комплексну систему профорієнтації, яка базується на співпраці бізнесу, освіти та влади. Насамперед карʼєрні радники допомагають підліткам відкрити в собі сильні сторони, таланти та зацікавлення під час курсу «Професії», розробленого Цюрихським педагогічним університетом. Частиною профорієнтації є також різноманітні екскурсії на підприємства, у заклади професійної, фахової передвищої і вищої освіти й зустрічі з роботодавцями. Завдяки такому підходу Івано-Франківській громаді вдалося побудувати дієве партнерство, щоби дати молоді реальний життєвий дороговказ і показати кар'єрні перспективи», – пояснює Валентина Полторак, менеджерська проєкту DECIDE
Синергія трьох ланок. Коли місто працює на перспективу
«Раніше наші дев'ять закладів професійної освіти співпрацювали зі школами на основі офіційних планів Департаменту. Вони проводили екскурсії до навчально-практичних центрів та влаштовували виїзні зустрічі. Проте нові підходи суттєво підсилили цю роботу, зробивши її цікавішою та наочнішою для дітей», – додає Яніна Соболь, головна спеціалістка Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради.
Усе почалося з ініціативи Центру професійно-технічної освіти №1, в якому не так давно створили профорієнтаційний хаб DECIDE.
«Вони прийшли до нас із пропозицією співпраці навколо профхабу – щодо проведення екскурсій і налагодження системи профорієнтації загалом. І ми з радістю їх підтримали, оскільки комплексний проєкт вимагає синергії всіх ланок системи освіти. Після року навчання та пілотування маємо вже 10 пілотних закладів освіти у громаді й активно впроваджуємо заходи, які допомагають дітям визначатися з майбутнім фахом», – розповідає Ірина Антоняк, карʼєрна координаторка Івано-Франківської громади, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Івано-Франківської міської ради.
Попри успішний старт, розгортання такої масштабної системи на місцях вимагало подолання внутрішніх та організаційних викликів, які на початку викликали чимало побоювань.
«Коли ми лише входили в цей проєкт, найбільший страх стосувався організації роботи на місцях. Координація процесів – це одне, а те, як нововведення сприймуть педагоги, які безпосередньо працюють із дітьми, – зовсім інше. На щастя, цю функцію ми поклали на педагогів, які надзвичайно активно підхопили процес. Вони часто самі шукають потрібні контакти й намагаються показати дітям якнайбільше.
Схожі побоювання були й щодо бізнесу, адже ми знали про досвід інших громад, де підприємці відмовлялися пускати школярів на екскурсії. В Івано-Франківську ж, завдяки авторитету міського голови та налагодженій комунікації, таких проблем немає. Комунальні установи, приватні компанії та місцеві підприємці радо йдуть назустріч, підтримують нас і самі радяться, як краще презентувати професії молоді», – ділиться Ірина Антоняк.
Власне, в Івано-Франківській громаді вважають, що вибір професії кожної дитини – це не просто приватна справа однієї родини, а прямий вплив на економічну стабільність і розвиток усього регіону.
«Профорієнтація сьогодні – це про майбутнє всієї громади. Коли освіта, влада та бізнес працюють разом, діти отримують значно більше, ніж просто інформацію про професії – вони бачать реальні можливості для розвитку саме тут, в Івано-Франківській громаді. Співпраця закладів освіти з місцевим бізнесом допомагає молоді краще зрозуміти сучасний ринок праці, потреби роботодавців та перспективи різних галузей. А для громади це – інвестиція у фахових, мотивованих людей, які в майбутньому працюватимуть і розвиватимуть наш регіон і нашу країну», – переконана Вікторія Дротянко, заступниця міського голови та директорка Департаменту освіти та науки.
Простір, що руйнує стереотипи: путівник сучасним хабом
Одним із найголовніших матеріальних символів цієї трансформації став профорієнтаційний хаб DECIDE, створений на базі Центру професійно-технічної освіти №1. Ідея його появи виросла з усвідомлення простої істини: естетика та комфорт мають величезне значення для сучасної молоді, і застарілі приміщення здатні відштовхнути абітурієнта ще з порогу.
Колишній кабінет інформатики із технікою минулого століття перетворили на дизайнерський простір площею майже 100 квадратних метрів. Реновація охопила не лише навчальну кімнату, а й хол, сходову клітку та санвузли.
Сьогодні простір хабу розділений на тематичні локації, кожна з яких є мінімоделлю реального робочого місця. Тут діє зона адміністратора зі стильною стійкою ресепшену, тренінгова зона для воркшопів із мультимедійними екранами, кравецький простір із великим закрійним столом та локація б’юті-сфери. Остання користується особливою популярністю: професійні дзеркала, інструменти візажистів та перукарів, а головне – навчальні манекени, на яких школярі під час майстер-класів можуть власноруч спробувати зробити зачіску чи макіяж. Допомагають гостям студенти старших курсів, що знімає бар'єри у спілкуванні.
«Школи часто намагаються втримати дітей у 10–11 класах, називаючи нас «бурсою». Але коли вчителі все ж приводять учнів у Центр, стається справжній розрив шаблонів. Я часто стою поруч у джинсах та кросівках, і діти, не впізнаючи в мені директорку, шепочуться: «Нам казали, що тут застій, а насправді це в нас застій, а тут – космос!». У такі моменти я розумію: наша мета досягнута, ми змінили їхнє сприйняття професійної освіти», – ділиться Наталія Когуч, директорка Центру.
Курс «Професії»: як підлітки досліджують доросле життя
Поки хаб приймає щотижневі екскурсії, безпосередньо у шкільних кабінетах громади триває занурення у світ професій. Курс «Професії» допомагає учням 8–9 класів усвідомити свої сильні сторони, дослідити власні інтереси та зрозуміти, що їм більше до вподоби.
«Сила цих занять – саме в чіткій структурі, завдяки якій дитина не блукає у здогадках, а бачить свій прогрес від уроку до уроку. Профорієнтацією зазвичай займаються і класні керівники, і психологи, але цей курс дає змогу систематизувати роботу», – зазначає Ірина Мацькевич, кар'єрна радниця, яка працювала з дітьми минулоріч у межах пілоту.
На практичних заняттях підлітки не просто слухають теорію, а розбирають життєві ситуації, які змушують їх серйозно замислитися над фінансовою та соціальною стороною дорослішання.
«Якщо ми робимо все практично, без будь-яких лекцій та нав'язування своєї думки, діти видають неймовірні ідеї. Мене просто вразила тема про базові витрати на життя. Коли учні самостійно порахували вартість комунальних послуг, у них був шок: «Ого, нічого собі, це ж я міг тричі сходити розважатися в наш ТРЦ!». Були й гарячі гендерні дискусії про те, чому чоловіки іноді заробляють більше. Хлопці казали: «Бо жінки сидять у декреті», а я питаю: «А що заважає піти чоловіку? Зараз усе цивілізовано». Наша мета – допомогти їм почути різні думки, а зрештою, свій внутрішній поклик», – розповідає Іванна Вінтонюк, учителька історії та кар'єрна радниця.
Таке самодослідження часто стає для школярів початком глибокої внутрішньої трансформації та переоцінки власних орієнтирів.
«Сучасна молодь не любить суху теорію. Натомість на практичних заняттях, як-от «Я та мої інтереси», у підлітків одразу загоряються очі. Коли ми розбирали цю тему, діти наприкінці дивувалися й зізнавалися, що навіть не здогадувалися про наявність у себе певних здібностей чи про те, що вони взагалі готові цим займатися. Для них це стало справжнім відкриттям самих себе. Вони копнули глибше й зрозуміли, що здатні на значно більше, а не лише на те, що їм сказали мама з татом чи порекомендували сусіди. І, безумовно, найбільше підліткам запам'ятовуються саме такі практичні екскурсії», – додає Мар'яна Дехтяр, вчителька зарубіжної літератури та кар'єрна радниця.
Від круасанів до тролейбусів: тест-драйв реальних професій
Проте найяскравіші емоції підлітки отримують тоді, коли виходять за межі класів і потрапляють на виробничі майданчики. Живе спілкування з майстрами та можливість постояти за справжнім станком чи обладнанням повністю змінюють сприйняття тих чи інших професій. Школярі громади вже встигли відвідати підприємство з виробництва мінеральної води «Девайтіс», технопарк дитячих іграшок та творчі майстерні.
«Одним із найяскравіших спогадів став візит на фабрику з виготовлення круасанів «Лігос». Діти побачили, наскільки автоматизований процес, який ретельний підхід до санітарних умов, яка швидкість, обсяги виготовлення і в скільки країн експортується товар. Підлітки з захопленням відгукнулися на пропозицію спробувати себе за обладнанням. Такі екскурсії чудово впливають на усвідомлення дітьми свого місця в житті, адже професії зсередини виглядають зовсім не так, як у кіно чи соцмережах», – пригадує Ірина Мацькевич.
Іноді найкращими профорієнтаційними локаціями стають підприємства, з якими діти стикаються щодня, навіть не замислюючись про складність їхньої роботи. Так, звичайні затори дорогою до ліцею стали приводом зазирнути за лаштунки міського транспорту.
«Ми повезли дев'ятикласників на комунальне підприємство «Електроавтотранспорт», бо учні часто запізнюються через затори. Я хотіла, щоб вони відчули, як дорожній рух впливає на графік маршрутів. Хлопці після цього вийшли й кажуть: «Іванно Русланівно, нащо нам ті музеї та замки? Треба нас було везти одразу сюди!». Їм дозволили сісти за кермо, покрутити тролейбусні роги. Ба більше, підкупили реальною зарплатою, адже водіїв зараз бракує, і хлопці серйозно замислилися над професією водія», – розповідає Іванна Вінтонюк.
Важливим елементом є також знайомство із представниками малого та середнього бізнесу, які демонструють підліткам, як захоплення можна перетворити на успішну власну справу.
«Ми ходили на екскурсію у приватну ветеринарну клініку, яку заснував наш колишній випускник. Для дітей було важливо почути, що він не був відмінником, але досяг мети й побудував цілу мережу клінік. Коли підліткам дозволили зробити УЗД песику, один хлопчик, який мріяв про IT лише через високу зарплату, вирішив стати ветеринаром. Схожий ефект був і в творчій майстерні «Клаптик»: хлопці вперше сіли за швейні машинки й переконалися, що створення дизайнерських речей – це дуже цікаво», – каже Мар'яна Дехтяр.
Діалог із батьками та нові економічні реалії міста
Ефективна профорієнтація не може бути без залучення батьків, адже саме дорослі часто транслюють дітям застарілі стереотипи чи намагаються передати свій фах «у спадок». Щоб розбити ці бар'єри, в Івано-Франківську представників закладів професійної освіти почали запрошувати безпосередньо на батьківські збори, демонструючи дорослим реальні перспективи сучасного ринку праці.
«Також через формування нової освітньої мережі у межах реформи Нової української школи ми зрозуміли: першочергово потрібно працювати з батьками. Важливо, щоб вони усвідомлювали суть змін, тому в кожній школі громади ми організували зустрічі за участю представників закладів професійної освіти. Вони детально розповідали про свої послуги, матеріальну базу та умови. Було видно, як у багатьох батьків руйнуються застарілі стереотипи про «бурсу» та відсутність перспектив. Коли вони дізналися про безоплатне навчання, сучасні центри та можливості працевлаштування, це таки змінило їхній погляд на майбутнє дітей», – наголошує Ірина Антоняк.
Яскравим прикладом багатосторонньої співпраці став загальноміський «Ярмарок професій», який перетворився на масштабне інтерактивне шоу для випускників та їхніх родин.
«Минулорічне проведення ярмарку в інноваційному просторі «Промприлад» показало, як ефективно може взаємодіяти місто, освіта та бізнес. Відбувалося живе спілкування, професійні заклади розгорнули власні мінілабораторії та острівки з дослідами, лазерними принтерами, де прямо на очах відвідувачів створювали зачіски чи наносили штукатурку. Це сучасний майданчик, який приваблює молодь і ламає старі уявлення про навчання», – пригадує Ірина Мацькевич.
Навіщо це громаді
Прагматична мета розбудови системи профорієнтації у громаді – подолати кадровий дисбаланс на ринку праці. Сьогодні одних фахівців тут надлишок, тоді як кваліфікованих робітників бракує. Це безпосередньо впливає і на розвиток місцевої економіки, і на повсякденне життя міста.
«Важливо, щоб діти не соромилися обирати робітничі професії. Це не про сором, а про хороший заробіток. Поки що у нас на одного сантехніка припадає три сотні юристів – і це проблема. Важливо розвивати цей напрям, щоб важливі для життєдіяльності міста професії просто не вимерли, як динозаври», – підкреслює Іванна Вінтонюк.
Вчасна підтримка кар'єрних радників допомагає молоді уникнути років пошуків і розчарувань та свідоміше обрати справу, у якій можна реалізувати себе, розвиватися й отримувати гідний дохід.
«Я вбачаю в розвитку профорієнтації вигоду абсолютно для всіх. Помилка у виборі фаху забирає багато сил, енергії та грошей, створюючи зайві перепони на життєвому шляху. Те, що ми створюємо зараз, допомагає дітям зменшити кількість таких помилок. Ми хочемо побудувати сильне суспільство, а воно можливе лише тоді, коли ми всі будемо на своїх місцях – успішні, фінансово незалежні та затребувані фахівці», – зазначає Ірина Мацькевич.
Якісна робітнича професія сьогодні може стати для молоді надійним «страховим полісом» у нестабільному світі. А створення умов, за яких підлітки змалечку бачать перспективи власної праці, закладає міцний фундамент для майбутнього всієї країни.
«Цей проєкт – велика можливість допомогти дітям знайти себе. Якщо людина не буде займатися тим, від чого в неї горять очі, то з часом втратить інтерес до роботи. Якщо після наших занять та екскурсій хоча б дві людини з класу впевнено скажуть, що знайшли свій шлях, – це вже великий успіх. Коли будуть щасливі діти, то щасливою буде й уся країна», – підсумовує Мар'яна Дехтяр.