Економічна архітектура ліцею

«Чому достатня кількість учнів у ліцеї – не просто фінансова безпека громади, а реальний крок до якісної освіти»

1. ВСТУП

Реформа профільної середньої освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року, – це не просто чергова зміна нормативів, а незворотний перехід до нової якості освіти. В основі цих змін лежить право кожного учня на індивідуальну освітню траєкторію, де вибір профілю є реальним інструментом підготовки до професійного самовизначення та майбутньої кар’єри. Однак така персоналізація вимагає від громад переходу до принципово нової фінансової моделі утримання ліцею, оскільки ліцей, що забезпечує виключно профільну середню освіту, стає складною фінансово-організаційною системою, вкрай чутливою до наповнюваності класів і паралелей. Найбільшим викликом у цьому контексті є чинник малокомплектності, який у нових умовах перетворює мережу ліцеїв, а також мережу ЗЗСО загалом, на зону високого бюджетного ризику. Мала кількість учнів на паралелі створює критичний розрив між обсягом державного фінансування та реальною «вартістю» навчального плану, що миттєво генерує дефіцит коштів. Водночас не можемо не повторити тезу, яку часто озвучуємо під час очних зустрічей із головами громад та керівниками органів управління освітою: усі діти різні, і саме профільність дає дитині можливість вивчати те, що їй справді цікаво й відповідає її здібностям. Адже реформа – це не лише про фінанси, а й про забезпечення права дитини на вибір через можливість обирати щонайменше з трьох профілів навчання.

2. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА

Фінансова архітектура ліцею, який функціонуватиме з 1 вересня 2027 року, базується на трьох фундаментальних документах:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 32): встановлює жорстку вимогу – не менше двох класів та трьох профілів навчання на рівні профільної середньої освіти. Це унеможливлює функціонування «малих» ліцеїв (де один клас на паралелі), що автоматично створює високе початкове навантаження на фонд оплати праці;

• Наказ Міністерства освіти і науки України №765 від 26.05.2025 (Типова освітня програма): впроваджує трикластерну структуру профілів навчання (STEM, соціально-гуманітарний, мовно-літературний) та систему «трьох кошиків» вибору. Навчальний план передбачає 36 годин на тиждень на одного учня;

• Постанова Кабінету Міністрів України №1088 від 27 грудня 2017 р. (Формула розподілу освітньої субвенції): визначає обсяг державних коштів. В базу розрахунку закладено 33 години навчального навантаження, що створює «розрив» у 3 години на кожного учня, який громада має компенсувати лише за рахунок достатньої наповнюваності ліцею.

3. Обрахунок «ТРИ КОШИКИ»

Навчальний час, згідно ТОП (Типова освітня програма),  розподіляється за трьома «кошиками» кожен з яких має свою економічну логіку видатків:

Константа у 96 годин – це не просто цифра, а прямий наслідок необхідності забезпечення саме мінімум 3-х профілів навчання.

4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО РОЗРИВУ: СУБВЕНЦІЯ vs РЕАЛЬНА ПОТРЕБА

Держава фінансує ліцей через показник РНК (розрахункова наповнюваність класів). При РНК 21.0 (міські громади, наприклад, Бахмацька ТГ) на 24 учні держава виділяє кошти лише на 1.14 «стандартних» класів.

Розрахунковий обсяг годин, що фінансуються субвенцією(Бахмацька ТГ, РНК 21.0, 24 учні):

Разом годин = (24 / 21.0) 33 (план) 1.26 (коефіцієнти) = 47.5 годин.

Реальний дефіцит: 96 (потреба) - 47.5 (субвенція) = 48.5 годин на тиждень.

З 1 вересня 2026 року заплановано зростання заробітної плати педагогів на 20%. Це, в свою чергу, збільшує «вартість» годин педагогічного навантаження. Орієнтовна вартість 1 години педагогічного навантаження на тиждень у річному вимірі (з урахуванням ЄСВ та надбавок) складе ~27 000 грн.

5. ЕФЕКТ МАСШТАБУ: ПЕРЕВАГИ ВЕЛИКОГО ЛІЦЕЮ

Чому «великий» ліцей (від 75 учнів на паралелі) є фінансово вигідним для громади?

• Подолання дефіциту у фінансуванні («розрив» 3-х годин): за наявності мінімум 75 учнів на паралелі (при відповідному РНК), тобто орієнтовно трьох класів по 25 учнів, обсяг освітньої субвенції суттєво зростає. У базовому ядрі навчального плану це формує профіцит ресурсу: замість фінансування, еквівалентного 1,14 класу, громада фактично отримує ресурс на 3,57 класу. Такий обсяг дає змогу повністю перекрити 3-годинний розрив у навчальному плані, про який зазначалося раніше. 

• Можливість забезпечити вибір предметів поза профілем: при великій кількості учнів міжкласні групи (Кошик 3) будуть повнокомплектні. Це дозволяє не декларативно, а реально запропонувати учням та профінансувати 5-6 різних курсів за їхнім вибором (STEM, IT, дизайн тощо). 

• Формування фінансового резерву: висока наповнюваність класів дозволяє змогу сформувати профіцит (виключно з точки зору самоокупності за рахунок державної субвенції) у 15-20 годин на тиждень, що в грошовому еквіваленті становить 400-500 тис. грн на рік. Ці кошти можна спрямувати, зокрема, на преміювання чи доплати педпрацівникам. 

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ВИСНОВКИ

Формула фінансової безпеки: Орієнтуватися на показник N = РНК * 2.3. Це межа, після якої ліцей перестає потребувати додаткового фінансування з бюджету громади. (Зверніть увагу - це лише експертний розрахунок, а не вимога законодавства).

Для того, щоб ліцей був фінансово спроможним і не потребував дотацій з місцевого бюджету на покриття дефіциту видатків на оплату праці, доцільно використовувати розрахунковий показник N = РНК * 2,3 (орієнтир), де N – мінімально бажана кількість учнів на паралелі.

Логіка розрахунку базується на зіставленні реальних витрат ліцею (згідно з Типовою освітньою програмою) та фінансування, яке надає держава через освітню субвенцію:

1. Потреба в годинах (Витрати): для виконання вимоги законодавства про 3 профілі та 2 класи на паралелі, ліцею потрібно 96 годин на тиждень (Базове ядро + Профільний цикл + Вибірковий цикл).

2. Фінансування за рахунок субвенції (Базова формула): формула розраховує фінансування на основі 33 годин навчального навантаження. При цьому додається коефіцієнт 1,26, який враховує поділ класів на групи та надбавки за стаж/категорії.

   • 33 год * 1,26 = 41,58 год (це стільки годин «оплачує» держава за один розрахунковий клас).

3. Визначення коефіцієнта: Щоб дізнатися, скільки класів нам потрібно мати у фінансовому розрахунку, щоб перекрити реальну потребу в 96 годин, ми ділимо реальні витрати на державне фінансування (освітня субвенція):

   • 96 год / 41,58 год = 2,308

Висновок для ОМС. Щоб ліцей вийшов на точку беззбитковості, фактична кількість учнів на паралелі повинна бути у 2,3 раза більшою, ніж показник РНК (розрахункової наповнюваності класів), встановлений для вашої громади.

• Якщо ваш показник менший за РНК*2,3 – ви гарантовано матимете дефіцит і будете доплачувати вчителям із власного бюджету громади. При 2,3 ліцей може запропонувати учням не 3 профілі (мінімум), а 5 або 6. 

• Достатня кількість учнів у ліцеї – це крок до якості освіти: у міських громадах (таких як Бахмацька) поріг у 48 учнів на паралелі – є лише мінімальною межею фінансової спроможності ліцею з погляду освітньої субвенції, але не достатньою умовою для забезпечення якості профільної освіти. 

• Сільські ТГ: навіть при низькому РНК, подрібнення мережі – це не про доступність, а часто про втрату якості освіти. Один ліцей в сільській місцевості  на мінімум 35-40 учнів на паралелі є більш ефективним, ніж два заклади по 24 учня на паралелі (примітка автора - мін. вимога щодо кількості учнів на паралелі відповідно до законодавства).

• Укрупнення та міжкласні групи: Формування міжкласних груп (це коли учні з різних класів навчаються разом при вивченні окремих предметів чи курсів), дозволяє скоротити кількість годин, що, в результаті, знижує коефіцієнт фінансової потреби, наприклад, із 2,3 до 1,9. Однак у попередніх розрахунках доцільно зберігати орієнтир на коефіцієнт 2,3 - оскільки саме він показує «найгірший сценарій».

Загальний висновок. Реформа профільної середньої освіти – це передусім інвестиція в успішне майбутнє дитини, де право на індивідуальну освітню траєкторію стає реальністю, а не формальністю. Головною метою концентрації ресурсів є створення такого освітнього середовища, де кожен учень, незалежно від місця проживання, отримає доступ до поглибленого вивчення обраних дисциплін. Вимога закону щодо наявності щонайменше трьох профілів навчання гарантує дитині справжню свободу вибору, а не «профіль без вибору», що часто трапляється в невеликих закладах. Наповнюваність паралелі від 60 учнів (РНК * 2.3) є критичним показником фінансової спроможності, що дозволяє ліцею уникати дефіциту субвенції Саме тому ця цифра визначена МОН як ключова вимога для відбору ліцеїв до пілотування реформи НУШ, оскільки лише така мережа гарантує сталу роботу закладу без значних доплат із місцевого бюджету.  

Політична відповідальність лідерів громад сьогодні полягає у прийнятті рішень, які забезпечать дітям конкурентну освіту, а щодо того якою буде профільна освіта, на наше переконання, відповідь знаходиться у трикутнику між «хочу», «можу» та «освітня субвенція». 

Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.