Фінансова архітектура ліцею

«Кількість дітей в академічних ліцеях - важливий фактор якості освіти.»

Реформа профільної середньої освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року, – це не просто чергова зміна нормативів, а незворотний перехід до нової якості освіти. В основі цих змін лежить право кожного учня на індивідуальну освітню траєкторію, де вибір профілю є реальним інструментом підготовки до професійного самовизначення та майбутньої кар’єри. 

Однак така персоналізація вимагає від громад переходу до принципово нової фінансової моделі утримання ліцею, оскільки ліцей, що забезпечує здобуття виключно профільної середньої освіти, стає складною фінансово-організаційною системою, вкрай чутливою до наповнюваності класів і паралелей. Найбільшим викликом у цьому контексті є чинник малокомплектності, який призводить до високого фінансового ризику для бюджету громади. Мала кількість учнів на паралелі створює критичний розрив між обсягом державного фінансування та реальною «вартістю» навчального плану, що миттєво генерує дефіцит, який громади покривають власним коштом. 

ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА

Фінансова архітектура ліцею, який функціонуватиме з 1 вересня 2027 року, базується на трьох фундаментальних документах:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 32): встановлює вимогу – не менше двох класів та трьох профілів навчання на рівні профільної середньої освіти. Це унеможливлює функціонування «малих» ліцеїв (де один клас на паралелі), що автоматично створює високе початкове навантаження на фонд оплати праці;

• Наказ Міністерства освіти і науки України №765 від 26.05.2025 (Типова освітня програма – ТОП): впроваджує трикластерну структуру профілів навчання (STEM, соціально-гуманітарний, мовно-літературний) та систему «трьох кошиків» вибору. Навчальний план передбачає 36 годин тижневого навчального навантаження на одного учня;

• Постанова Кабінету Міністрів України №1088 від 27 грудня 2017 р. (Формула розподілу освітньої субвенції): визначає механізм розподілу освітньої субвенції. Формула враховує контингент учнів, навчальний план, розрахункову наповнюваність класів, коригуючі коефіцієнти та ін. Саме тому обсяг субвенції залежить не від фактичної кількості відкритих класів, а від розрахункових параметрів, закладених у формулі.

ЯК ПРАЦЮЄ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН АКАДЕМІЧНОГО ЛІЦЕЮ

Розподіл навчального навантаження у навчальному плані згідно з ТОП для профільної середньої освіти академічного спрямування можна пояснити через систему трьох «кошиків».

Компонент навчального плану	Суть	Години	Як об’єднуються учні	Орієнтовна потреба для 2 класів і 3 профілів
Кошик 1.  Базове ядро	Обов’язкові предмети, які вивчають усі учні	12 год	Клас	12 год × 2 класи =  24 год
Кошик 2. Профільний цикл	Предмети, що поглиблюють обраний профіль	18 год	Профільна група	18 год × 3 профілі =  54 год
Кошик 3. Вибірковий цикл	Курси за вибором учнів	6 год	Міжкласна/змінна група	6 год × 3 групи =  18 год
Разом	Організація профільного навчання	36 годин	Паралель 10 класу	96 годин на тиждень

Отже, 96 годин – це не випадкова цифра, а орієнтовний розрахунок мінімальної тижневої потреби годин для виконання вимоги законодавства щодо забезпечення не менше трьох профілів і можливості вибору предметів.

ЧОМУ ВИНИКАЄ ФІНАНСОВИЙ РОЗРИВ

Держава фінансує оплату праці педагогічних працівників через освітню субвенцію. Водночас формула розподілу освітньої субвенції та реальна організація профільного навчання працюють за різною логікою.

Формула субвенції не фінансує фактично відкриті класи напряму. Вона визначає обсяг коштів через кількість учнів, показник розрахункової наповнюваності класів у громаді – РНК, навчальний план та коригуючі коефіцієнти. Тому для громади важливо не лише формально відкрити два класи, а й мати достатню кількість учнів, щоб ці класи були забезпечені ресурсом через субвенцію.

Для спрощеного експертного моделювання можна умовно використовувати орієнтир 36 годин навчального навантаження на один розрахунковий клас (33 години граничного навантаження + 3 години фізкультури = 36 годин). При цьому реальна організація профільного навчання за моделлю двох класів і трьох профілів потребує орієнтовно 96 годин на тиждень.

Саме тут виникає фінансовий розрив. Навіть якщо кількість учнів на паралелі відповідає РНК і умовно дає два розрахункові класи, держава профінансує орієнтовно: 36 год × 2 = 72 години. А реальна потреба становить: 96 годин. Отже, навіть у базовій моделі виникає дефіцит близько 24 годин на тиждень, який громада має покривати за рахунок власного бюджету.

Якщо ж фактична кількість учнів є нижчою за РНК, кількість розрахункових класів зменшується, а разом із нею зменшується й обсяг субвенції. При цьому потреба у годинах для забезпечення трьох профілів і вибору учнів залишається практично незмінною.

Особливо вразливим у малих ліцеях є вибірковий компонент (Кошик 3). За малої кількості учнів реальний вибір курсів стає суттєво обмеженим, адже групи можуть формуватися лише за наявності достатньої кількості учасників. У результаті учні ризикують обирати не ті предмети, які відповідають їхнім інтересам та освітній траєкторії, а ті, для яких уже набирається мінімально необхідна кількість дітей. Саме тому малокомплектний ліцей потребує і додаткового фінансування, і водночас має ризик не забезпечити учням справжню профільність.

ЯК ЦЕ ВИГЛЯДАЄ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІНАНСУВАННЯ

Розглянемо модель ліцею в громаді, де розрахункова наповнюваність класів (РНК) становить 13,0 учнів, що є типовим показником для сільських  територій. Якщо на паралелі 10 класу фактично навчається лише 24 учні, держава фінансує таку паралель як 1,85 розрахункових класів. 

Згідно з формулою, це забезпечує громаді лише 83,7 години навантаження на тиждень, враховуючи коефіцієнт поділу класів на групи 1,26. Водночас для організації повноцінних трьох профілів навчання необхідно щонайменше 96 годин. Як наслідок, виникає дефіцит у 12,3 години щотижня на кожну паралель, який місцеве самоврядування змушене покривати за рахунок власних доходів громади. 

Чому ми брали у розрахунок 24 учні на паралелі? Це мінімальна кількість відповідно до законодавчих вимог щодо організації здобуття профільної середньої освіти, адже має бути щонайменше 2 класи і 3 профілі навчання. Оскільки профільна група може формуватися за наявності не менше 8 учнів, то: 3 профілі × 8 учнів = 24 учні на паралелі.

СКІЛЬКИ ЦЕ МОЖЕ КОШТУВАТИ ГРОМАДІ

З 1 вересня 2026 року заплановано зростання заробітної плати педагогів на 20%. У разі підвищення заробітної плати педагогічних працівників зростатиме і «вартість» педагогічного навантаження, а отже збільшуватиметься фінансовий тиск на громади, які утримуватимуть малокомплектні ліцеї. 

За попередніми орієнтовними розрахунками, одна година педагогічного навантаження на тиждень у річному вимірі, з урахуванням ЄСВ та надбавок, може становити ~25000-27000 грн (залежно від тарифного розряду), то дефіцит у десятки годин перетворюється на цілком конкретний фінансовий виклик для громади.

Водночас слід зазначити, що ці розрахунки варто розглядати саме як орієнтовні, оскільки підходи до оплати праці педагогічних працівників можуть змінюватися, а МОН наразі напрацьовує відповідні зміни. Тому конкретні суми можуть бути уточнені після затвердження нової моделі оплати праці.

Це добре видно на прикладах громад із різними показниками РНК: за однакової фактичної кількості учнів на паралелі розмір дефіциту може суттєво відрізнятися.

Громада	Область	РНК	Річний дефіцит, якщо на паралелі 24 учні	Річний дефіцит для всього ліцею (10-12 класи)
Сухополов’янська	Чернігівська	14,0	~492 000 грн	~1.48 млн грн
Борзнянська	Чернігівська	15,5	~696 000 грн	~2.09 млн грн
Решетилівська / Ічнянська	Полтавська / Чернігівська	18,5	~1 003 000 грн	~3.01 млн грн
Бахмацька	Чернігівська	21,0	~1 192 000 грн	~3.58 млн грн

Важливо також розуміти, що цей дефіцит буде виникати щороку, адже ліцей потребуватиме педагогічного навантаження для 10, 11 і 12 класів.

Тому рішення про створення або збереження ліцею з малою кількістю учнів має оцінюватися не лише з позиції «ми хочемо мати ліцей у громаді», а й з позиції: чи зможемо ми стабільно фінансувати його роботу без втрати якості освіти?

ЧОМУ БІЛЬША КІЛЬКІСТЬ УЧНІВ ЗМІНЮЄ СИТУАЦІЮ

Інша фінансова логіка з’являється тоді, коли на паралелі навчається не 24 учні, а, наприклад, 75 учнів. У такому випадку громада, передусім, має змогу сформувати повноцінні класи і групи для вивчення профільних та вибіркових дисциплін/курсів. Водночас зростає і обсяг освітньої субвенції, адже вона розраховується з огляду на кількість учнів.

Якщо при 24 учнях на паралелі (РНК 13,0) державна підтримка еквівалентна лише 1,85 розрахункового класу, то при 75 учнях (три класи по 25 дітей) у громаді, де РНК становить 21,0, цей показник зростає до 3,57. Цей додатковий ресурс дозволяє ліцею забезпечити повноцінний поділ класів на групи без залучення коштів місцевого бюджету та реалізувати не формальні, а справжні профілі навчання. Замість мінімального набору з трьох профілів заклад отримує можливість запровадити п’ять або шість різних профілів відповідно до реальних інтересів учнів. Крім того, утворюється фінансовий резерв, який у бюджетному періоді 2026 року може становити понад 1,7 млн грн на рік для одного закладу. Ці кошти можна спрямувати на преміювання педагогів, підвищення надбавок за престижність або модернізацію освітнього простору. 

Саме тому більша кількість учнів на паралелі має одразу кілька переваг:

• зменшується або зникає дефіцит на оплату педагогічного навантаження;

• громада може забезпечити не формальні, а реальні три профілі навчання і запропонувати учням ширший вибір курсів – не лише мінімально необхідний набір, а, наприклад, 5-6 різних відповідно до інтересів учнів;

• за достатньої наповнюваності класів може з’являтися певний фінансовий резерв – наприклад, еквівалент 15-20 годин педагогічного навантаження на тиждень в річному вимірі може становити орієнтовно 400-500 тис. грн, які можна спрямовувати на доплати чи преміювання педагогічних працівників.

Тобто більший ліцей – це не про «дешевше». Правильніше сказати інакше – у більшому ліцеї кожна гривня освітньої субвенції працює ефективніше і дає учням більше можливостей. Ефективна мережа дозволяє концентрувати ресурси. Замість того, щоб розпорошувати кошти на підтримку напівпорожніх будівель, громада інвестує у створення одного, але сучасного освітнього простору, де кожен кабінет обладнаний за стандартами 21-го століття.

Ще один важливий фактор, який не можна ігнорувати, – це демографія. Кількість дітей шкільного віку в Україні має стійку тенденцію до скорочення, і це безпосередньо впливатиме на формування контингенту старшої профільної школи. Ліцей, який уже сьогодні створюється «на межі спроможності», через кілька років може не мати достатньої кількості учнів та бути менш здатним забезпечити головне завдання профільної середньої освіти – реальний вибір профілів і можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії.

Наприклад, якщо сьогодні в громаді у 7-8-х класах разом навчається 75-100 учнів, це означає, що на одну паралель припадає орієнтовно 38-50 учнів. Однак після 9-го класу не всі вони продовжать навчання саме в ліцеї: частина обере заклади професійної або фахової передвищої освіти, а частина – ліцеї в інших громадах, де буде потрібний їм профіль. Якщо до 10-го класу перейде орієнтовно 50-55% учнів паралелі, реальний потенційний контингент буде становити лише близько 20-28 учнів. За таких умов громада навряд чи зможе сформувати два повноцінні 10-ті класи лише за рахунок власних учнів. 

А якщо наразі до 1-х класів зараховується лише 25-30 дітей, то через 8-9 років потенційний контингент старшої школи може бути ще приблизно на 40-50% меншим порівняно з нинішньою паралеллю 7-8-х класів. Тобто без підвезення, міжмуніципальної співпраці або залучення учнів із сусідніх громад повноцінне функціонування ліцею буде важко забезпечити – і з організаційної, і з фінансової точки зору. 

ВИСНОВОК

Запропонована фінансова модель засвідчує, що створення або збереження малокомплектних ліцеїв може стати для громади значним фінансовим ризиком і водночас не гарантувати якісної профільної середньої освіти. І це не про укрупнення заради економії, а про створення ліцею, у якому профільність справді працює, учні мають реальний вибір, а громада ефективно використовує фінансовий ресурс. Саме тому більше учнів на паралелі є доцільним не лише з фінансової точки зору, а передусім з погляду якості освіти. 

Реформа старшої школи це не про закриття закладів освіти, а про відкриття нових можливостей для учнів. Її мета не зберігати імітацію профільного навчання там, де для нього немає ані достатньої кількості учнів, ані належного ресурсу для розвитку, а створювати спроможні заклади освіти, які можуть забезпечити якісну освіту.

Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.